- пробурчати
- -чу́, -чи́ш, перех. і без додатка, розм.Док. до бурчати 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
пробурчати
Смотреть что такое "пробурчати" в других словарях:
пробурчати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
проворкотати — очу/, о/чеш і проворкоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) неперех. Те саме, що проворкувати 1). 2) перех. і без додатка, перен. Те саме, що проворкувати 2). 3) перех. і без додатка, перен. Пробурчати, промурмотати, виражаючи невдоволення чим небудь, гнів … Український тлумачний словник
